zvru100

Визначення

Ревматоїдний Артрит – аутоімунне захворювання, що приводить до запалення в суглобах і оточуючих їх тканинах. Також може вражати й інші органи.

Причини

Точна причина ревматоїдного артриту невідома. У нормі імунна система організму бореться з різними чужорідними агентами, такими як віруси, бактерії і т.д. При аутоімунному захворюванні імунна система плутає здорові тканини з чужорідними агентами. І, як результат, бореться з власним організмом.

Ревматоїдний Артрит може проявлятися в будь-якому віці. Жінки страждають частіше за чоловіків.

Ревматоїдний Артрит зазвичай симетрично вражає суглоби. Кисті, пальці, коліна, стопи, лікті – найбільш часті локалізації ревматоїдного артриту.

Первинні симптоми

  • Втома
  • Втрата апетиту
  • Незначне підвищення температури
  • Запалення слинних залоз
  • Слабкість

У подальшому з’являються болі в області суглобів:

Ранкова скутість більше 1 години. Суглоби можуть бути гарячими, болючими. Скутість може з’являтися навіть при незначному відпочинку.

  • Біль в області суглобів, частіше симетрична
  • Найбільш часто вражаються пальці, кисті, лікті, плечі, кульшові суглоби, коліна, щиколотки, пальці ніг, суглоби нижньої щелепи і шийного відділу хребта
  • Суглоби часто набряклі, теплі і м’які (губчасті) на дотик
  • З часом з’являються обмеження рухів у суглобах, вони деформуються

Інші симптоми

  • Біль у грудях під час дихання (плеврит)
  • Паління і свербіж в очах
  • Вузлики під шкірою
  • Оніміння, поколювання або печіння в руках і ногах

Поразка суглобів може проявлятися через 1-2 роки після появи первинних симптомів захворювання.

Обстеження та аналізи

Найбільш специфічне дослідження крові для підтвердження ревматоїдного артриту – анти-ЦДЛ (Антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду / Anti-ССР).

Інші дослідження включають:

  • Загальний аналіз крові
  • С-реактивний білок
  • Швидкість (реакція) осідання еритроцитів (ШОЕ)
  • УЗД та МРТ суглобів
  • Рентгенографія суглобів
  • Ревматоїдний фактор (позитивний у 75% людей з симптомами ревматоїдного артриту)
  • Аналіз синовіальної рідини

Дослідження крові та сечі в динаміці показує ефективність одержуваного пацієнтом лікування і тяжкість побічних ефектів, викликаних отримуваним лікуванням.

Лікування

Ревматоїдний Артрит зазвичай вимагає постійного лікування, яке включає: медикаменти, фізіотерапію, лікувальну фізкультуру і, можливо, хірургічне лікування. Раннє активне лікування ревматоїдного артриту може на тривалий термін відстрочити деструкцію суглобів.

Медикаменти

Імуносупресивні препарати. У комбінації з лікувальною фізкультурою та нестероїдними протизапальними засобами дана група препаратів є базисними в лікуванні ревматоїдного артриту. До них відносяться:

Метотрексат, азотиоприн, Інфліксімаб, Левамізол, Лефлуномід, Меркаптопурин і т.д. При прийомі цих препаратів можливі значні побічні ефекти, тому при їх тривалому прийомі пацієнти потребують систематичної здачі аналізів крові і сечі.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП): диклофенак натрію, ібупрофен, мелоксикам та ін.

Незважаючи на значний ефект при тривалому прийомі НПЗП можливі різні ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту (гастрит, виразка, кровотеча) і серцево-судинної системи.

Протималярійні засоби. Дана група препаратів включає гідроксихлорохін (плаквенил) і сульфасалазин, і часто використовується в комплексі з метотрексатом. Ефект від цієї комбінації звичайно настає через кілька тижнів (місяців).

Кортикостероїди. Дані препарати дуже швидко зменшують набряк і запалення суглобів. Однак через велике число серйозних побічних ефектів прийом кортикостероїдів необхідно по можливості обмежувати малими дозами і короткочасним прийомом.

Біологічна терапія

Біологічні препарати надають прицільний вплив на ті ланки імунітету, які беруть участь у патогенезі ревматоїдного артриту. Вони можуть бути призначені лікарем як первинно, так і при неефективності попереднього лікування. Більшість з них вводяться ін’єкційно: внутрішньовенно або підшкірно.

Існує 3 групи препаратів, що застосовуються як біологічна терапія при ревматоїдному артриті:

  • Модулятори білих клітини крові (лімфоцитів): абатацепт (Orencia) і ритуксимаб (Рітуксан)
  • Інгібітор фактора некрозу пухлини (ФНП) включають: адалімумаб (Humira), інфліксімаб (Ремикейд) та ін.
  • Інгібітори інтерлейкіну-6 (ІЛ-6): тоцілізумаб (Актемра).

Біологічні препарати вкрай ефективні в лікуванні ревматоїдного артриту, проте, люди, що приймають їх, знаходяться в зоні ризику по наступних захворювань:

  • Інфекції, викликані бактеріями, вірусами, грибками
  • Лейкемія
  • Можливі загострення псоріазу

Хірургічне лікування

При серйозних ураженнях суглобів для зменшення болю і корекції їх деформацій потрібне хірургічне лікування. Первинним хірургічним втручанням при ревматоїдному артриті зазвичай є сіновектомія (видалення капсули суглоба). У деяких випадках потрібно тотальне протезування суглоба (колінного, тазостегнового, ліктьового, плечового та інших).

Лікувальна фізкультура та фізіотерапія

Правильно підібрані вправи для збільшення обсягу рухів і фізіотерапія (магніт, електрофорез, ультрафонофорез) можуть на значний термін відстрочити втрату функції суглоба. У лікуванні ортопедичних проявів ревматоїдного артриту лікарі часто використовують ортези – пристосування для фіксації суглоба в правильному положенні.

Прогноз

Прогноз перебігу ревматоїдного артриту у різних пацієнтів досить індивідуальний. У деяких пацієнтів захворювання протікає менш агресивно і з часом симптоми можуть зменшуватися. У інших захворювання протікає важко і швидко прогресує.

При позитивних ревматоїдному факторі, анти-ЦДЛ, наявності підшкірних вузликів і маніфесті захворювання в молодому віці Ревматоїдний Артрит прогресує швидше і протікає більш злоякісно.

При правильно підібраному лікуванні більшість людей можуть працювати повний день і виконувати всю повсякденну побутову роботу. Однак, незважаючи на значний прогрес у лікуванні ревматоїдного артриту, близько 15% людей втрачають працездатність і можливість самообслуговування.

Можливі ускладнення

Ревматоїдний Артрит вражає не тільки суглоби. У запальний процес можуть бути залучені й інші органи:

  • Анемія (недокрів’я).
  • Пошкодження легень.
  • Нестабільність шийного відділу хребта, викликана ревматоїдного артриту може призводити до серйозних травм спинного мозку.
  • Ревматоїдний васкуліт (запалення кровоносних судин) може призвести до виразок шкірних покривів, викликати кровотечу в шлунку, приводити до інсульту, інфаркту і серцевої недостатності.
  • Набряк і запалення серцевої сумки (перикардит) і серцевого м’яза (міокардит). Обидва ці явища можуть призвести до вираженої серцевої недостатності.
  • Захворювання слинних і слізних залоз.

Профілактика

На жаль, на сьогоднішній день методи профілактики ревматоїдного артриту не відомі. Однак, вчасно розпочате лікування може запобігти серйозні пошкодження суглобів.

Читайте також:

Артрит>>>
Ювенільний ревматоїдний артрит>>>
Реактивний артрит>>>
Подагра. Подагричний артрит>>>
Псоріатичний артрит>>>
Хвороба Бехтерева (Анкилозірующий спондилодисцит)>>>
Артроз (Остеоартроз)>>>

Leave a Reply